Виступ на
семінар-практикум
Методист:
Радова Т.В.
Слайд 1 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
«РОЛЬ КЕРІВНИКІВ ГУРТКІВ
В ПОСИЛЕННІ ПАТРІОТИЧНОГО
ВИХОВАННЯ В ПОЗАШКІЛЬНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ»
Патріотичне виховання –
це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого
прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. О. Сухомлинський.
Слайд 2 Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що
склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого
покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі, зміцнення
країни, активної громадянської позиції тощо.
Позашкільний навчальний заклад має
стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України,
готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну,
демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку,
сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди
в суспільстві.
Слайд 3 Патріотичне
виховання має наскрізно пронизувати весь навчально-виховний процес, органічно
поєднувати національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне,
трудове виховання, базуватися на національній історії, знанні та відстоюванні
своїх прав.
Найбільш
глибинно, впливають на розвиток
патріотичних почуттів, естетичні фактори. Ці
фактори формують базову психологічну прихильність людини до своєї нації,
залучають до її духовних скарбів. Вивчаючи традиції, та опановуючи
техніки декоративно-прикладного мистецтва у дітей формуються патріотичні відчуття та відбувається усвідомлення
власних світоглядних орієнтацій.
Слайд 4 З метою організації патріотичного виховання
учнівської молоді в умовах позашкільних навчальних закладів можна порекомендувати:
проводити різноманітні
заходи:
·
лекції,
бесіди («Я –
громадянин-патріот незалежної держави України», «Пам’яті вдячні нащадки», «Моя
рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша
Вітчизна – Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і
обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх
предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «І синє небо, і жовте
колосся», «Народні символи» тощо);
·
семінари,
«круглі столи», конференції («У
пам’яті світ урятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру»,
«Люблю я свій народ – ціную його звичаї», «Що значить бути патріотом?», «Ми – європейці:
реальність і перспективи»);
Слайд 5
·
заняття
пам’яті («Їх славні імена в
літописі війни», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься»,
«Наша вулиця носить ім’я героя війни»);
·
години
спілкування («Народний спротив
окупації українських земель», «Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!»,
«Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»,
«Кольори, що дають надію», «Виховання поваги до державної символіки – важливий
елемент виховання патріотизму», «Ми всі – українці, єдина сім’я» );
Слайд 6
·
екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств,
вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової
служби, походи місцями бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів і
гуртків патріотичного спрямування;
·
акції з метою упорядкування меморіальних комплексів,
пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;
·
патріотичні флеш-моби «За
єдину Україну!», «Діти за мир у всьому світі!», «Сила дружби»;
·
«патріотичні години» зустрічі учнівської молоді з учасниками АТО;
·
марафон ерудитів, мистецькі марафони «Моя держава – Україна», «Моя Україна. Страна
одна»;
Слайд 7
·
віртуальні мандрівки «Я живу в Україні» з використанням відео-,
медіа- матеріалів;
·
клуб українського живопису;
·
тиждень українського мистецтва;
·
дитячі
художні виставки («Я люблю свій рідний край», «Україна очима
дітей», «У світі мистецтва – від рідного порогу!»), присвячених подіям
української історії;
·
зустрічей з людьми творчих професій:
художниками, народними умільцями тощо;
·
відродження національних традицій шляхом
вивчення українських народних пісень в позакласній роботі; реконструкція
народних обрядів і свят за участю вихованців гуртків; проведення циклів
вертепів з метою популяризації звичаїв та обрядів.
·
залучати
дитячі і молодіжні громадські
організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та
зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;
·
налагоджувати співпрацю
з органами виконавчої
влади, громадськими організаціями, закладами культури й освіти щодо
героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків
українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою
Батьківщину.
Слайд 8
Ще одним
із дієвих засобів національно-патріотичного виховання є проведення таких дитячих та молодіжних ігор, як всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична
гра «Сокіл» («Джура»),
фізкультурно-оздоровчий патріотичний комплекс змагань «Козацький гарт».
Варто
організувати діяльність історичних клубів де вихованці
матимуть можливість глибше ознайомитись зі сторінками нашої історії, відчути
самобутність і неповторність культури представників усіх націй, що становлять
українську політичну націю.
Зусилля педагогів мають бути
спрямовані на реалізацію проектів щодо
виховання школярів у дусі патріотичного обов'язку, готовності до військової
служби та захисту України, повазі до чинного законодавства та засад
демократичної, правової держави.
Доречним також буде проведення інформаційної хвилинки «Тиждень моєї України».
Робота з патріотичного виховання має проводитися
комплексно, в єдності всіх його складників. Вона мусить стати засобом
відродження національної культури, стимулом пробудження таких моральних якостей,
як совість, людяність, почуття власної та національної гідності.
Слайд 9
Протягом березня-квітня
2016 року Вільшанським центром дитячої та юнацької творчості був проведений методичний заочний конкурс на
краще інноваційне заняття «Моє найкраще заняття гуртка».
Одним із критеріїв
оцінювання конкурсу було – «Виховання патріотизму, національної
свідомості, любові до свого народу».
Більша частина робіт, поданих на конкурс,
відмічені, як такі, що сприяють вихованню
почуття патріотизму, глибокої любові до рідного краю, народознавству.
Національно-патріотичне виховання сьогодні розглядається
як цілеспрямований і свідомо здійснюваний педагогічний процес організації і
стимулювання активно-творчої діяльності підлітків, оволодіння ними знаннями про
культурно-історичний досвід народу, формування в них ціннісного ставлення до
Батьківщини та суспільства.
Запропоновані
виховні заходи мають стати поштовхом до подальшої роботи з об’єднання вихованців,
педагогів, батьків довкола спільної цінності – територіальної цілісності
держави, згуртованості суспільства, розв’язання проблем шляхом діалогу,забезпечувати
культурне і професійне самовизначення підлітка, здійснювати активний вплив на
самобудівництво молодих громадян-патріотів держави.
Слайд 10
Будуть змінюватися часи, позашкільна освіта
вирішуватиме нові завдання, проте актуальною є і буде одна проблема – виховання
громадянина України, який знає і пам’ятає свій рід, мову материнську, цінує
минуле і буде гідно творити майбутнє.
Комментарии
Отправить комментарий