Методична робота

Методичні запити керівника гуртка ___________________________

Вільшанського ЦДЮТ

№ з/п	Методичне             питання	Достатньо ознайомлена	Потребує висвітлення	Можу поділитися досвідом
1.	Методика підготовки та проведення гурткового заняття	+		+
2.	Методика підготовки та проведення виховного заходу		+	+
3.	Створення авторських програм роботи гуртка /за рівнями навчання/	+	+	+
4.	Запровадження інноваційних технологій в навчально-виховний процес		+
5.	Співпраця педагога із батьками.  Роль педагога і батьків у розвитку естетичного смаку дитини.	+	+
6.	Роль дитячого самоврядування в навчально - виховному процесі гуртка.		+
7.	Робота із дітьми, які потребують посиленої педагогічної уваги.		+
8.	Робота із обдарованими дітьми.	+	+	+

                                                                                                   

Анкета самоаналізу гурткового заняття

       1.  Скільки часу потрібно вам для підготовки гурткового заняття?

       2. Якими додатковими матеріалами ви користуєтесь при підготовці  гурткового  заняття?

       3. Чи проводите ви аналіз проведення  своїх гурткових  занять?

4.  Коли: на самому занятті, одразу після нього, через деякий час?

5.     Що найчастіше аналізуєте: вдале чи невдале  проведення     гурткового заняття?

6.     Що вважаєте головним в організації гурткового заняття? 

    

7.      Що в позашкільному закладі сприяє, а що утруднює вдале проведення заняття?

8.     Як позначається характер взаємин у вихованців на вашій роботі?

       9.  Які якості дітей вам найбільше імпонують?

      10. Чи можна намітити єдині принципи самоаналізу проведення гурткового заняття  чи він не піддається узагальненню і є сугубо індивідуальним?  

                     

        11. Яка допомога адміністрації вам необхідна при підготовці    гурткового заняття?

                              

Анкета керівника гуртка за підсумками навчального року

1.     Гурток __________________________________________

2.     Кількісний склад колективу:

Записалися на початку року:                                                                                                                   

Прибули протягом року:

Вибули протягом року:

В даний час у колективі:

Основні причини відсіву:

3.     Віковий склад колективу:

6 – 10 років:

11 – 12 років:

13 – 14 років:

15 – 16 років:

старші 16 років:

4.     Кількість груп та вихованців за роками навчання:

1-й рік:

2-й рік:

3-й рік:

більше 3-х років:

        5. Які основні завдання були поставлені за минулий навчальний рік?  Наскільки, на Ваш погляд,  вдалося їх реалізувати? (Обґрунтуйте вашу точку зору)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

        6. В якій мірі Вам вдалося досягти запланованих результатів?

             а) передбачуваний результат; б) досягнутий результат.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2.     Охарактеризуйте, будь ласка, основні вдачі та невдачі у Вашій

роботі в минулому навчальному році.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

      

         8. Які головні досягнення Ваших вихованців  у цьому навчальному році?_________________________________________________________________________________________________________________________________

          9. Участь Вашого колективу у заходах Центру дитячої та юнацької творчості, районних, обласних, всеукраїнських заходах.

39.

5.     Головні „внутрішні” справи Вашого колективу.

        Як Ви гадаєте, у якій  мірі Вам, як керівнику гуртка ,  вдається вирішувати наступні завдання? (поставте „+” у відповідній клітинці).

                                  З таким        Скоріше не       Скоріше            Я успішно

                                  завданням    вирішую, ніж   вирішую, ніж   вирішую це

                                  справи          вирішую           не вирішую      завдання

                                  не маю

1.Давати корисні

знання  та

навички____________________________________________________________

2.Розширювати

кругозір  __________________________________________________________________

3.Готувати до

професійної   діяьності___________________________________________________________

4.Впливати на

розвиток особистості

5.Зміцнювати здоров’я

6.Готувати до вступу

у вузи _____________________________________________________________

7.Розвивати інтелект

6.     Формувати

колектив __________________________________________________________________

 Наскільки Ви у Вашій роботі орієнтуєтесь на наступний критерій

успішності педагогічної діяльності?

                      Це не має   Це грає роль,   Я звертаю    Це              Надаю цьому

                      значення    проте не           на це увагу   важливо    вирішального                                                                                                                

                                         головну                                                     значення

Вихованці

отримують

глибокі

знання

Анкета по вивченню стану навчально-виховної роботи

1.     Що спонукало Вас стати педагогом?

2.     Чи задоволені Ви своєю посадою?

3.     Хто є авторитетом для Вас серед колег по роботі?

4.     Чиє відкрите заняття /виховний захід/ Ви хотіли б відвідати? На яку тему?

5.     Яке гурткове заняття /виховний захід/ Ви могли запропонувати провести для колег по роботі? На яку тему?

6.     Які питання навчально-виховного процесу, на Вашу думку, потрібно розглянути на засіданні методичного об’єднання?

7.     З яким досвідом роботи  Ви могли б поділитись із своїми колегами (при проведенні засідання методичного об’єднання)?

8.     Які проблеми виникають у Вас під час організації навчально-виховного

процесу?

9.     Чи вчасно Ви здаєте інформацію про стан навчально-виховної роботи?

  Якщо ні, то чому?

10.                 Що заважає Вам здійснювати навчально-виховний процес у гуртку?

11.                 Щоб  Ви хотіли змінити у специфіці своєї роботи?

12.                 Якої допомоги Ви потребуєте зі сторони адміністрації?

13.                 Чи хотіли б Ви змінити свою посаду? Якщо так, то за яким профілем?

               Положення про огляд-конкурс узагальненого педагогічного досвіду керівників гуртків Вільшанського ЦДЮТ

                 Мета і завдання конкурсу:

               - підняти престиж творчої праці керівників гуртків;

               - домогтися, щоб така робота заохочувалась систематично і стала повсякденною турботою кожного керівника відділу;

               - сприяти формуванню потреби у творчій діяльності кожного педагога відділу;

               - зробити надбанням усіх педагогів досвід майстрів позашкільного виховання.

                                         Умови конкурсу:

                Огляд – конкурс проводиться за два тури.

                1-й тур: по одному узагальненому досвіду подає кожний керівник гуртка. Матеріали розглядає комісія у складі директора, методиста, соціального педагога, педагога-організатора. Тут же проходить захист досвіду.

               Допускається самовисування досвіду з окремих напрямків позашкільного виховання: організації самоуправління в гуртках, використання гри на заняттях гуртків та ін.

                2-й тур: оцінюється робота по вивченню і узагальненню передового педагогічного досвіду усіх поданих матеріалів. Визначається три  найкращих досвіди до заохочення, решта матеріалів допрацьовується згідно зауважень комісії і може бути рекомендовано до запровадження.

               Вимоги до матеріалів, поданих на конкурс.

1.     Дані про те, ким і коли вивчено досвід, ким схвалений.

2.     Коротка офіційна характеристика на педагога.

3.     Анотація, в якій стисло має бути викладено суть досвіду.

4.    Описання досвіду, в якому має бути розкритий його зміст та ті особливості, які відрізняють керівника гуртка від інших.

5.    Різноманітний ілюстрований матеріал, який розкриває досвід і його результати (плани занять, фото, ілюстровані матеріали, окремі слайди, відеозаписи та ін.)

                Керівництво оглядом-конкурсом і критерії оцінювання

                Для проведення огляду-конкурсу створюється і затверджується на засіданні методичного об’єднання  творча комісія.

                Оцінюючи досвід, комісія враховує об’єктивність, науковість і глибину його описання; ефективність роботи гуртка, результати роботи, кількість і якість матеріалів та оформлення. Матеріал узагальнення досвіду, який зайняв призове місце, подається для  використання та перейняття досвіду  в роботі інших керівників гуртків закладу.

Положення про проведення конкурсу-огляду

«Педагог року» у Вільшанському ЦДЮТ

       Мета і завдання: виявлення творчої особистості, пропаганда кращого

                                    досвіду навчально-виховної роботи та стимулювання

                                    творчих пошуків педагогів-новаторів Центру дитячої

                                    творчості.

       Учасники конкурсу: педагоги, керівники гуртків закладу.

                        

                                                                                                                                     

       Місце і час проведення: 29 березня 2017 року, ЦДЮТ.

                Положення передбачає участь педагогів у конкурсах:

              

1.                  Захист своєї педагогічної ідеї, досвіду, авторської програми.

/виступ до 5 хв. по темі якій працює педагог; представлення зібраних матеріалів.

          2. Нетрадиційні форми проведення заняття з аудиторією /до 15 хв./

          3. Конкурс «Ерудити».

          4. Конкурс  виробів /учасники виготовляють  роботу у вибраній власно техніці  на тему патріотичного виховання/

          5.  Конкурс акторської майстерності на тему „Реклама мого гуртка ”.

          6. Конкурс педагогічних скарбничок /учасники представляють на розгляд журі „Педагогічні скарбнички” із зібраними матеріалами по темі якій працює педагог, розробки сценаріїв, виховних заходів тощо/.

           Критерії  оцінювання: змістовність та глибина розкриття теми;

майстерність виконання та оригінальність викладу матеріалу; культура мови, чіткість та логічність викладу матеріалу; творчий підхід.

Індивідуальні форми

методичної роботи педагогів Вільшанського ЦДЮТ

·  Самоосвіта.

·                Стажування.

·                Наставництво.

·                Праця над єдиною методичною темою закладу.

·                Праця над єдиною методичною темою педагога.

·                Курсова перепідготовка.

·                Захист роботи по завершенню курсової перепідготовки.

·                Взаємовідвідування занять гуртків.

·                Виготовлення наочності.

·                Виготовлення дидактичного матеріалу.

·                Вміння провести самоаналіз проведеного заняття.

·                Вміння провести самоаналіз виховного заходу.

·                Статті у періодичній пресі.

·                Участь у конкурсах.

·        Підготовка і проведення відкритого заняття гуртка.

·        Підготовка і проведення відкритого виховного заходу.

·        Підготовка і проведення підсумкового заняття.

·        Опис власного досвіду.

·         Співбесіда по результатах відвіданого заняття.

·        Написання відгуку про  роботу колеги.

·        Складання індивідуального плану по самоосвіті.

·        Участь у ярмарку методичних знахідок.

·        Участь у самооцінці творчої діяльності.

·        Проведення взаємоконсультацій з колегами.

·        Звіт на нараді при директорі.

Новопризначеному керівнику гуртка                                             Керівник гуртка повинен володіти:

достатньою фаховою підготовкою відповідно до профілю гуртка;

методикою проведення занять;

традиційними та інноваційними формами навчально-вихової роботи з дітьми;

здатністю сприймати й адекватно психологічно інтерпретувати поведінку дитини

 в момент спілкування, фіксувати зміни в почуттях  та вчинках. визначати причини, які ці зміни викликають;

сформованістю широкого набору, оцінних критеріїв, які б дозволяли йому

порівнювати характер, зміни,  які настають у вербальній і невербальній поведінці

вихованців та своєчасно робити з цього приводу правильні висновки;

умінням постійно усвідомлювати і правильно реагувати на те, як сприймають і

психологічно інтерпретують його образ і поведінку вихованці;

глибокими знаннями про типові помилки і помилки типу "стереотипізації",

нав’язування  суб’єктивного  бачення тощо, які нерідко допускаються педагогами при оцінці зовнішнього і внутрішнього образу вихованців, а також

при психологічному поясненні картини їхньої поведінки.

                        Керівник гуртка зобов’язаний:

на кожному занятті мати поурочний план або план-конспект заняття;

       проводити заняття з групами згідно затвердженого розкладу;    

      завчасно повідомляти адміністрацію про час і місце проведення занять поза           межами закладу (екскурсії, заняття на природі, концерти, змагання тощо);

на кожному занятті акуратно заповнювати журнал планування і обліку роботи гуртка, вести облік відвідування гуртка;

постійно працювати над збереженням контингенту учнів в гуртку;

знайомити гуртківців з правилами техніки безпеки згідно профіля гуртка,  з правилами дорожнього руху, з правилами протипожежної безпеки і постійно виконувати ці правила;

слідкувати за станом здоров’я гуртківців, сприяти їх правильному фізичному розвитку;

відповідати за життя та безпеку гуртківців під час проведення екскурсій; з’являтись на роботу не пізніше ніж за 15 хв. до початку.

Документація керівника гуртка:

           програма роботи гуртка;

           журнал гурткової роботи;

           план навчально-виховної роботи (затверджений директором);

           конспекти занять;

           матеріали з досвіду роботи, авторські розробки;

           сценарії масових заходів;

           виступи на методичних заходах закладу
Впровадження інтерактивних форм та методів роботи під час реалізації навчальних програм

(моє проблемне питання)

     У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливими і необхідними є розробка і впровадження нових підходів, що сприяють підвищенню її якості і забезпечення поступності. Серед них важлива роль належить компетентнісному підходу.  
 Компетентнісний підхід в позашкільній освіті – це підхід, що базується на застосуванні в меті, завданнях, змісті, формах та методах позашкільної освіти компетентностей особистості. Важливу роль в роботі позашкільного закладу та результативності відіграє і професійна компетентність методиста. Компетентнісний підхід підкреслює поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок, досвіду, культури. Метою компетентнісного підходу є забезпечення  якості позашкільної освіти. Сутність цього підходу полягає в тому, що в його основу покладено таку категорію, як компетентність. 

  Компетентність -  особистісна характеристика людини, яка повноцінно реалізує себе в житті, володіючи відповідними знаннями, вміннями, навичками, досвідом, культурою. У світовій освітній практиці поняття компетентності виступає як центральне. Компетентний в широкому розумінні – "це знаючий, обізнаний в певній галузі": у вузькому розумінні -  той , хто має право авторитетного судження як спеціаліст високого рівня в певному колі питань.

 Бути компетентним -  значить вміти реалізовувати знання, застосувавши  досвід, волю і емоційний стан для вирішення проблем у конкретних обставинах. Компетентність не зводиться до знань і вмінь в кількісному відношенні. Але без знань і особистого досвіду діяльність набуття компетентностей неможливе. Більш того, набуття компетентностей залежить від активності, свідомого відношення до різних видів діяльності (праці, навчання тощо). Варто зазначити, що компетентності не слід протиставляти знанням або умінням і навичкам. Поняття компетентності ширше за поняття знання, або уміння, або навик. Воно вимагає як інтелектуальну, так і діяльну сферу.

     Системна робота не може бути без прогнозування та перспективного планування роботи. Планування роботи позашкільного закладу є однією з найважливіших функцій управління, що підтверджує вивчення першоджерел з проблем управління. За даними дослідження Г.В. Єльнікової, майже 80% авторів відокремлюють функцію планування. Теорія і практика управління розглядають планування, як  визначення мети, тобто її моделювання з визначенням конкретних виконавців, часу та необхідних матеріальних ресурсів. Планування базується на усвідомленні потреби в конкретних результатах. При цьому мета виступає як спроектований,  передбачений наслідок, ідеалізований кінцевий результат та активізуючий чинник діяльності. Планування буде лише тоді ефективним, коли всі його складові становлять певну систему.

     Аналізуючи роботу, вивчаючи та порівнюючи передові системи планування, виходячи з Концепції розвитку Вільшанського ЦДЮТ  я прийшла до висновку, що у Центрі має бути така система планування:

1. Перспективний план розвитку Вільшанського ЦДЮТ.

2. План роботи Вільшанського ЦДЮТ на рік.

3. Циклограма роботи методиста на місяць.

4. План роботи  методиста   на тиждень.

   Під час розробки перспективного плану роботи ЦДЮТ обов'язково враховуються існуючі та потенційні можливості педагогічного колективу: завдання, які колектив виконуватиме протягом спланованого періоду; найефективніші засоби для виконання запланованих завдань. Під час планування роботи слід чітко визначити напрями діяльності: науково-методична проблема (реалізація проблеми через основні завдання за роками - етапи); учнівський контингент (перспектива розвитку); педагогічні кадри (підвищення професійної компетентності керівників гуртків); атестація педпрацівників; зміцнення навчально-матеріальної бази та вирішення найважливіших проблем закладу; вдосконалення навчально-виховного процесу; керівництво закладом.

  Перспективний план та план роботи  ЦДЮТ  на рік обов'язково обговорюються на засіданнях педагогічних рад та затверджуються в установленому порядку. Здійснюється глибокий аналіз, вносяться зміни та доповнення, враховується думка педагогічного колективу щодо напрямів діяльності, які обов'язково приводять до кінцевого результату.

  Соціальна обумовленість планів роботи передбачає врахування в них соціально-економічних процесів, що відбуваються в усій державі та на місцях, відображення в конкретних формах, притаманних діяльності позашкільних закладів, таких явищ, як демократія, гуманізація, гуманітаризація, комп'ютеризація навчання та управління. Важливими умовами виконання планів є забезпечення єдності дій адміністрації, педагогічного колективу, послідовне здійснення заходів щодо зміцнення трудової дисципліни й раціональної організації праці керівників гуртків, підвищення відповідальності за кінцевий результат навчально-виховної роботи, створення в педагогічному колективі атмосфери творчого педагогічного пошуку.

  Визначення мети, завдань, змісту діяльності в планах роботи закладу мають бути обумовлені й відповідати соціальним реаліям, програмам, враховуючи особливості регіону та особливості його розвитку, концепції розвитку позашкільної освіти.

 Саме тому, методисту позашкільного закладу важливо оволодіти інноваційними підходами до планування та застосовувати компетентнісний підхід. Планування роботи закладу передбачає визначення стратегічних і тактичних цілей його діяльності, основних і допоміжних завдань. Що стосується стратегічного планування, то йдеться мова про визначення його місії (мети) і розробку концепції діяльності, обґрунтування моделі і програми розвитку, визначення інноваційних ідей і підходів, створення позитивного іміджу позашкільного закладу.

  Тактичне планування забезпечується в результаті складання річних, помісячних планів що визначають спрямованість і зміст діяльності позашкільного закладу на визначений період. При цьому однією з істотних проблем залишається оволодіння методистом закладу прийомами самоорганізації управлінської діяльності, що є предметом аналізу особливого розділу теорії менеджменту (самоменеджмету), який тільки починає розвиватись.

   Організація як складова частина управлінського процесу означає створення структури, що дає можливість членам педагогічного колективу ефективно працювати для досягнення стратегічної та тактичної мети, поставленої перед ними, і забезпечує чітку взаємодію між її основними підрозділами і працівниками.

  Організація (як елемент управлінського процесу) передбачає вирішення методистом позашкільного закладу таких актуальних завдань:

а) підбір педагогічних кадрів відповідно до основних функцій і напрямків діяльності організації;

б) розміщення кадрів (розподіл погодинного навантаження серед керівників гуртків);

в) виділення рівнів управління (директор, методист, соціальний педагог, педагог-організатор);

г)  формування "управлінської команди" як "ядра" закладу позашкільної освіти, його "мозкового центру";

д) формування колективу вихованців, комплектування груп;

е) створення матеріально-технічної бази для успішного функціонування організації роботи позашкільного закладу в умовах ринкової економіки;

ж) науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу (програми з різних напрямків, методична література за профілями роботи гуртків, комп'ютерне забезпечення, впровадження інтерактивних методів навчання, використання в роботі "Інтернету");

з) створення в позашкільному закладі психологічної служби.

   Заключною функцією управлінського блоку є функція контролю – визначення того, наскільки реалізується мета, поставлена  перед позашкільним закладом на стадії планування. Реалізація цієї функції здійснюється за допомогою різних організаційних форм.

    В Центрі дитячої та юнацької творчості в результаті багаторічної праці та досвіду роботи створено систему контролю:

- перспективний план внутрішнього контролю за діяльністю ЦДЮТ;

- план - графік внутрішнього контролю за діяльністю ЦДЮТ на рік. Здійснюється контроль за роботою керівників гуртків, тематичне вивчення (формування загально-трудових та професійних умінь та навичок у вихованців, формування навичок самостійної роботи вихованців на занятті), вивчення системи роботи педагогічного працівника (атестація), проводяться співбесіди з питань  контролю за самоосвітою, ведення документації, проводяться наради з питань контролю за безпекою життєдіяльності вихованців та дотриманням  санітарно-гігієнічного режиму на занятті.

    На рівні позашкільного закладу проводяться такі форми контролю за навчально-виховним процесом: відвідування занять, контроль ведення журналів планування та роботи гуртка, контроль календарного планування, чергування адміністрації і керівників гуртків у закладі, контроль за проведенням районних масових заходів, контроль за результативністю участі в обласних та Всеукраїнських масових заходах тощо.

      Необхідно підкреслити, що однією з найважливіших умов реалізації функцій контролю є орієнтація методиста як на результати діяльності, так і на людей. Зміщення акцентів у той чи інший бік призводить до зниження ефективності управління.

   Чітка визначеність, взаємодія і взаємодоповнюваність зазначених управлінських функцій (планування, організація і контроль) забезпечує ефективність управління в позашкільному закладі. Одним з механізмів здійснення планування, організації і контролю є ухвалення управлінського рішення. Зміст управлінської діяльності методиста полягає у рівні його компетентності, творчого потенціалу, організаційних здібностях, ставленні до проблем. Важливу роль відіграють фактори, що стосуються особливостей виконання управлінських рішень. Сюди відносяться: рівень вимоги методиста, особливості його самооцінки, здатність ризикувати, готовність брати на себе відповідальність за справу колективу.

   Стиль керівництва виконує важливі адаптивні функції, оскільки забезпечує активну взаємодію управлінського персоналу з окремим колективом і сприяє урахуванню умов виконання діяльності, здійснюваної цим колективом. Однією з актуальних проблем є розробка технологій вибору методиста стилю управління, адекватної  конкретної управлінської ситуації. Я у своїй діяльності використовую демократичний стиль керівництва, де враховуються разом із задоволенням інтересів та реалізації мети закладу потреби, інтереси, цінності, орієнтації, життєві плани кожного члена колективу, створюються умови для їх найкращого задоволення.

    Тільки при високому рівні професійної компетентності керівного складу закладу, компетентності педагогічних працівників і вихованців та у їх взаємодії можна добитись високої результативності в навчально-виховному процесі.

 Компетентність завжди проявляється в діяльності. Професійна компетентність методиста позашкільного закладу виявляється під час вирішення професійних управлінських завдань. Природа професійної компетентності така, що вона може виявитися тільки в органічній єдності з цінностями методиста, тобто за умови глибокої зацікавленості в даному виді діяльності. Формування професійної компетентності методиста закладу може бути представлене трьома рівнями.

Перший рівень -  рівень функціонування, на якому методист зацікавлений у якісному виконанні технології процесу відповідно до визначених норм.

Другий рівень -  рівень інноваційний. Ухвалення рішення про мету розвитку своєї базової управлінської діяльності і програми втілення рішення в життя є найважливішим компонентом поводження методиста на цьому рівні формування професійної компетентності. 

Третій рівень -  рівень цінностей. Він є ціннісним орієнтиром формування професійної компетентності методиста: з одного боку, стимулює  появу мотиву розвитку й освоєння інновацій, а з іншого -  здійснює добір прийнятих для суб'єкта інновацій.

Синтез цих трьох рівнів у професійній діяльності методиста закладу забезпечує формування його професійної компетентності.
Система планування,  організації, контролю та компетентність методиста є запорукою результативності методичної роботи закладу. Особливістю сучасного методиста є не тільки зростання самостійності закладу позашкільної освіти, але й створення цілісної системи навчально-виховного процесу, який характеризується діагностичним вивченням мети та спрямованістю всіх функцій на їх реалізацію, результативність яких залежить від компетентності методиста.

Формування гармонійно розвинутої особистості, справжнього громадянина і патріота своєї держави в умовах  позашкільного навчального закладу

      Кожен заклад, як і людина, має свою біографію. Наш  позашкільний заклад  має своє обличчя, свою історію, свої традиції. Протягом усього періоду існування вихованці та педагоги прославляли його своїми досягненнями та перемогами, творили його історію.

      Перетворення позашкільного навчального закладу на особистісно орієнтований заклад із напрацьованою ефективною системою навчання і національно-патріотичного виховання вимагає сьогодні пошуку нових підходів до формування змісту освіти, визначення її структури, а загалом – до управління навчально-виховним процесом на нових методологічних і теоретичних засадах.